«У
діях проти України Росія переоцінила
свій потенціал і тепер Володимир Путін
змушений діяти обережніше, обмежуючи
ризики Кремля» - такі слова прозвучали
в інтерв’ю Радіо Свобода від засновника
і керівника
американської розвідувально - аналітичної
компанії «Stratfor» Джорджа Фрідмана. Новину
повідомляє «Преа України».
За
спостереженнями Фрідмана, загалом Росія
занепадає. Після розпаду Радянського
Союзу Росія зараз бореться за відновлення
СРСР. Джордж в своєму інтерв’ю також
дав прогноз стосовно найближчого
майбутнього Східної Європи.
«Мій
прогноз - війни не буде, але буде суттєвий
рівень напруженості та невійськових,
інформаційних, пропагандистських
економічних і так далі конфронтацій.
Так само, як і деякі потенційні внутрішні
конфлікти.
Проте,
справа не в тому, що у перспективі Росія
дуже уразлива країна, яка не змогла
перетворити свої нафтові багатства у
життєздатну економіку. Не секрет, що
національний бюджет Росії залежить від
нафти, але вона не контролює ціни на
неї. Економічно Китай і Європа слабшають
і тому не можуть купувати стільки нафти.
У той же час США став великим добувачем
нафти, через що ціна нафти буде падати.
Тому Росії варто задуматися, як вижити
у світі за різкого зниження доходів від
енергоносіїв, що створить певні небезпеки.
Є
криза, яка поглиблюється, але вона
передбачувана у тому сенсі, що це регіон,
в якому зазвичай починається конфлікт
в Європі. Знаходиться він між європейською
та російською частинами континенту - у
регіоні Балтії, Білорусі, України, а
іноді від Польщі до Румунії.
Потрібно
відмітити, що росіяни завжди переоцінювали
свій військовий потенціал. Я пам'ятаю
росіян, коли вони нападом на Фінляндію
почали бойові дії у другій світовій
війні. Але все пішло не так, як вони
хотіли. Тому вони, як і більшість країн,
мають історію воєнних невдач. Через що,
на мою думку, намагатимуться знайти
політичне рішення.
Росія
не показала себе у якості відмінного
політичного гравця, яким насправді
ніколи не була. У свій час, вона була
змушена напасти на Чехословаччину,
згодом на Угорщину, бо втратила над ними
контроль. Був втрачений контроль над
Чаушеску та Румунією і ніколи не був
підконтрольним Тіто. Тому я поняття не
маю, звідки в потужного геніального
російського державного управління
з'явилася ідея вторгнення в Україну. На
мою думку, українська армія не зможе
протистояти росіянам. Але навіть без
опору, рухатися вглиб України проблематично.
Їхня
армія не настільки хороша, особливо у
плані забезпечення. Якщо вперед кидаються
тисячі танків, то їх своєчасно треба
забезпечити боєприпасами, продовольством
і пальним. Росіянам завжди було важко,
як, до речі, і будь-якій армії, підтримувати
забезпечення сил, які йдуть у наступ. У
Грузії їм це вдалося, але багато танків
ламалися, тому вони зіткнулися з
труднощами. Взагалі, будь-яка війна –
це важко.
Ми
побачили обмеженість російської розвідки
в Україні, яка не передбачила події у
Києві і падіння уряду. Кремль розраховував,
що буде повстання у східній частині
України, але цього не сталося. Ми побачили
дію російських військ на Донбасі, і що
вийшло це у них не дуже добре.
Останні
15 років Росія намагається модернізувати
свої війська, але це не так просто
зробити. І врешті-решт, якщо російські
танки рушать вперед, то варто пам'ятати,
що в американців є значні військово-повітряні
сили, створені ще під час «Холодної
війни» для боротьби проти російських
танків. Є багато чинників, але, на мою
думку, важливим моментом є те, що росіяни
вимушені переглядати свій потенціал,
розчарувавшись у своїх діях в Україні.
Тому напевно надалі будуть обережніші.
США
не бажає війни в Україні. Американці не
надішлють сухопутні війська, якщо вони
втрутяться, хоча не думаю, що вони це
зроблять. А якщо все-таки втрутяться,
то з повітря. І це, скоріш за все, будуть
літаки F-16, які і були розроблені як
протитанкові. (F-16 стріляє ракетами
«Hellfire».) Якщо це станеться, то це буде
дуже небезпечним для росіян. Вони не
можуть розраховувати, що будуть боротися
лише проти українців. Адже американці
непередбачувані, тому американське
втручання не виключається. І це було б
з повітря, де США має перевагу. Сполучені
Штати – країна дії якої дуже важко
спрогнозувати. А Путін любить мати
можливість прогнозувати.
З
перших днів української кризи Путін
показав свою обережність, бажаючи
обмежити ризики. Ставки йому зрозумілі,
і він не бажає їх піднімати. Тому, скоріш
за все, Росія чекатиме кризи у Києві,
щоб тамтешній уряд провалився, а тоді
і можна буде намагатися впливати на
нього, взамін намаганню діяти основними
силами.
Зараз
майбутнє України знаходиться у руках
українського уряду. Якщо йому вдасться
втриматися разом, якщо він зможе бути
ефективним і отримати контроль над
країною, то думаю, що росіянам доведеться
переглядати свої плани. А ось в іншому
випадку, якщо розколються, то тоді
росіяни матимуть варіанти. Тому росіяни
турбуються про результати конфлікту.
Путін
створив напруженість у Молдові, але
Молдова залишається незалежною. І поки
що російські спроби дестабілізувати
регіон не вдалися. Президент Росії дав
зрозуміти, що він щось робитиме в країнах
Балтії, але не наважився.
А
стосовно ідеї анексії Білорусі, то як
на мене, вона абсолютно надумана.
По-перше, Білорусь зараз між Україною
та країнами Балтії, і це поставило б
росіян у скрутне становище – з півночі
і з півдня. Але важливіше те, що політично
він матиме справу з Лукашенком, який
побудував ефективну політичну структуру,
яка частково розроблена, на протистоянні
Росії, і зміг зберегти свою незалежність.
Взагалі
існує багато міфів про те, що росіяни
можуть зробити. Але це міфи, які не
збулися. Ми вже більше року в українській
кризі. Були всі підстави для росіян
спробувати дестабілізувати Молдову,
країни Балтії. Вони цього не зробили. І
я думаю, це переважно тому, що вони дуже
стурбовані, що ця криза пошириться і
призведе до більшої співпраці між
членами НАТО, принаймні, політично.
П'ята
стаття НАТО дозволяє реагувати виключно
згідно з наявністю військових сил у
країн-членів. Але тут проблема, НАТО
дозволило своїм військовим силам
занепасти. Тому питання не в п’ятій
статті, а в США.
Варто
пам'ятати, що Путін був дуже здивований,
коли США вдалося організувати санкції
європейців проти Росії. Цього він явно
не очікував. Путін не думав, що німці та
американці досягнуть якогось
взаєморозуміння з приводу того, що
сталося в Україні. А навпаки, сподівався,
що німці не зроблять жодного кроку в
цьому напрямку. Важко казати, наскільки
сильне або крихке об'єднання навколо
санкцій, але вони все ж існують.
У
Східній Європі популярна ідея, що
напрочуд потужна Росія дестабілізує
все. А насправді, ще нічого не
дестабілізувала. І ми повинні мати на
увазі межі російської могутності. І
подумати над розмірами американської
потужності.
Російські
дії в Україні жалюгідні. Простіше кажучи,
вони не вражають. Коли вони починали,
то мали контроль над українською
політикою. Коли вони закінчили, вони
отримали Крим і деякі частини Східної
України. Але навіть там результат
обмежений. Україна входить у сферу
фундаментальних інтересів Росії. Але
коли дивлюся на результат, то він взагалі
не вражає».