Російському
газовому монополісту «Газпрому», як
виявилося, більше нікуди подіти свій
видобутий природний газ, так як на нього
більше вже немає покупців, вважає
російський економічний експерт Михайло
Крутіхін. Про таку новину повідомляє
«ПресаУкраїни».Михайло Крутіхін у своїй статті для «Московського центру Карнегі» заявив, що Путіну представлені всі шокуючі цифри нинішнього стану речей на світовому газовому ринку.
Таким чином, з «газпромівської» доповіді Путін дізнався, що обсяги газу, що видобуваються в Росії, стало просто нікуди продавати, а широко розрекламований у російських і світових ЗМІ контракт з Китаєм практично повністю втратив свій первинний економічний сенс.
У доповіді Міллера повідомляється Путіну, що обсяг видобутку «Газпрому» природного газу в минулому 2014 році склав 617 мільярдів кубометрів, а знайти покупців вдалося тільки на 444 мільярда.
Решту 173 мільярдів кубометрів вуглеводневої сировини так і залишилися незатребуваними.
При цьому традиційний європейський ринок газу повільно, але вірно «всихає» із-за конкуренції з норвезькими газодобувачами і постачальниками СПГ, а нові покупці в особі китайських компаній не бачать у співпраці з «Газпромом» економічного сенсу.
Точно так само втрачають сенс і нові проекти розвитку «Газпрому» у вигляді раніше заявленого освоєння Ямалу і виходу на морські шельфи: навіщо вкладати в них гроші, якщо навіть вже наявні обсяги продавати нікому?
Широко розрекламований контракт на будівництво газопроводу «Сила Сибіру» в Китай на повірку виявився більш ніж сумнівною авантюрою.
Як підрахували експерти Оксфордського інституту енергетичних досліджень, навіть до 2020 року Китаю потрібні постачання всього лише 170 мільярдів кубометрів газу з-за кордону.
При цьому вже зараз є можливості щорічно поставляти 80 мільярдів кубометрів по трубопроводу з Туркменістану, 12 млрд - по газопроводу з М'янми і близько 82 мільярдів - в зрідженому вигляді танкерами-газовозами.
Ці три джерела повністю покривають потреби Китаю в природному газі, а для нових постачальників просто немає місця на ринку Піднебесної.
Не радує росіян і можлива ціна: наприклад, газ, що поставляється в танкерах СПГ, на китайському ринку оцінюється всього в 260 доларів за тисячу кубометрів, і абсолютно зрозуміло, що російським газом китайці в принципі можуть зацікавитися лише за умови, що він буде ще дешевше, ніж вже наявний.
В цю ж цифру - 260 доларів - економісти «Газпрому», які готували секретну доповідь для Володимира Путіна, оцінили і собівартість природного газу з Якутії і Іркутської області до моменту його надходження по трубопроводах на кордон з Китаєм.
Навіть при цих умовах проект не здатний окупитися до 2050 року.
А адже звідти ще необхідно побудувати газопровід до промислово розвинутих східних регіонів Китаю довжиною в кілька тисяч кілометрів.
Само собою, робити це за свій рахунок китайці не збираються: будівництво почнеться лише за умови, що в нього інвестує гроші сама Росія.
Як вже очевидно, що необхідність таких інвестицій на тлі ситуації в Китаї кон'юнктури цін на СПГ нічого крім багатомільярдних збитків «Газпрому» не принесе.
Чи ризикне Путін вкладати гроші в газопровід «від Ямалу до Шанхаю» лише з політичних міркувань - велике питання навіть незважаючи на всю принадність отримання «чарівного крана», що дозволяє перемикати газ у Китай, якщо Європа раптом уперся.